На початку ХІХ ст. російський цар подарував землі навколо села Шедієве відставному генералу Федору Лук’яновичу. Маючи неабиякі статки, він, Лук’янович, спорудив на високому пагорбі чудовий будинок з великою бібліотекою, картинною галереєю, предметами української старовини, а біля входу до його дому, стояло дві кам’яні «баби».
Син Федора Лук'яновича – Олександр, навчався в Петербурзі, і там познайомився з Тарасом Григоровичем Шевченко. І коли той в 1845 році приїжджав в Україну, він попрохав заїхати на гостину до його, в маєток, в Миргородському повіті Полтавської губернії. Шевченко мав намалювати портрети сім’ї Лук’яновича. З місяць гостював та працював на Миргородщині великий Кобзар, після чого господар умовив свого гостя, навідатись до батька в Шедієве.
В липні 1845 року, в Шедієве, більше тижня гостював Тарас Шевченко у Андрія Федоровича Лук’яновича. Зі спогадів Олександри Мельникової онучки господаря шедіївського «замку» Шевченко найбільш охоче спілкувався з селянами. Мав відмінні пам'ять на імена, виходив «на вулицю». Зі слів Мельникової Тарас Григорович «внес свою часть интереса в тесный круг моего деда. Он даже оставил в память о своем пребывании у него в доме – собственноручно написанный портрет свой»… Шевченко полюбляв дискутувати про минуле, про козаччину, нарікав на кріпацтво. Всупереч сучасним байкам про любовні походеньки Шевченка, Тарас Григорович за спідницями не бігав.
За час перебування в Шедієвому Шевченко намалював три картини олівцем, давши їм назву «На Орелі», «Стінка» та «Краєвид з кам’яними бабами». На одному з малюнків Тараса Шевченка біля великого лісу проглядаються якісь будівлі. Вочевидь перші двори шедіївців були саме там, а не під горою.
В пам'ять про відвідини села Шедієве Тарасом Шевченком, в селі, в 1995 році було споруджено пам’ятний знак.
Відомо, що Тарас Шевченко намагався видати й поширити намальовані ним картини «Живописна Україна». На превеликий жаль йому вдалося видати лише кілька сторінок. Якби здійснився цей задум, то ми напевне побачили б зображену цим художнім генієм, рідну Оріль.
Немає коментарів:
Дописати коментар