АДАПТАЦІЯ УЧНІВ 5 КЛАСУ ДО НАВЧАННЯ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

                                     

                                                     Круглий стіл

Мета круглого столу:  залучити учасників круглого столу до активного обговорення проблеми адаптації п’ятикласників до навчання в основній школі;

- колективне вивчення труднощів навчання п’ятикласників;

-  виявлення причин труднощів учнів та вчителів;

- налагодження співпраці між учителями – предметниками, які викладають у 5 класі;

- виробити рекомендації для всіх учасників навчально-виховного процесу з проблемних моментів адаптації.

     Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання в 5-му класі

Перехід із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду. У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник - учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою - початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку. Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.

         Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.

            Здається, тільки-но діти й батьки адаптувалися в початковій школі, як необхідно переходити до п’ятого класу, до середньої школи. На жаль, у цей період (10-11років) у дітей втрачається інтерес до навчання. Для учнів 5-го класу багато що стає новим і непізнаним: нові вчителі, нові предмети, форми навчання, а іноді й одноклассники (2 нові учениці-Данилюк В., Горінчой М.) Звичайно ж, є діти, які легко й вільно вливаються в шкільну систему вимог, а є діти, які відчувають потребу в допомозі вчителів, батьків, психолога. Спостерігаючи за п’ятикласниками, звернула увагу на те, що їм  у школі цікаво: вони прагнуть бути активними, розумними,  хочуть, щоб їх побачив, оцінив новий учитель і помітив у них усе найкраще.  

        Але ж і ми, учителі, також проходимо період адаптації: нам потрібно запам’ятати нових учнів, вивчити їхні особливості, переключитися на роботу з п’ятикласниками, враховуючи основні психологічні особливості дітей цього віку. І чим швидше ми, учителі, і учні знайдемо ті спільні шляхи, тим швидше пройде адаптація в учнів 5-го класу. А це є (я маю на увазі спільні шляхи):

- вміння вчителя ставити посильні вимоги зі свого предмета;

- уміння класного керівника згуртувати колектив, сформувати культуру поведінки й навички спілкування;

- уміння учнів реально оцінювати свої можливості.

       У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів 11-річної школи ґрунтується на принципі наступності між початковою й основною школою. Проблема наступності між початковою й основною школою є складовою загальної проблеми наступності в навчально-виховному процесі.

       Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – усе це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти стають невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них знижується працездатність, вони стають забудькуватими, неорганізованими.

       П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Усі зазначені причини нерідко виступають не ізольовано, а спільно, поєднуючись у досить складні комбінації, і потребують зазвичай спільної активної роботи не тільки психолога й педагога, а й батьків, а головне – самого підлітка.

І семестр – 4 години на тиждень (64 години)

ІІ семестр – 3 години на тиждень (57 годин)

У 4 класі завершується вивчення початкового курсу української мови. Учні мають не тільки здобути нові знання, уміння і навички в роботі над текстом, з граматики, фонетики і правопису та розвитку мовлення, а й систематизувати відомості з різних розділів мови, узагальнити і закріпити опрацьоване в 1—3 класах. Адже знання і мовленнєві вміння, набуті молодшими школярами в початкових класах, стануть основою для вивчення систематичного курсу рідної мови в основній і старшій структурних ланках загальноосвітньої школи.

                    ПРОБЛЕМИ В НАВЧАННІ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись із першими труднощами, часто розчаровуються.

Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:

1) Слабка навчальна підготовка в початкових класах.

2) Несформованість уміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.

3) Нерозвинута воля - небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Було проведено порівняльний аналіз навчальних досягнень з української мови за підсумками ДПА в 4 класі та результатами вхідних діагностичних контрольних робіт, проведених у 5 класі. Було виявлено, що тільки в 25 % дітей рівень знань з української мови не змінився, в 75% учнів – погіршився, в інших – зменшився на декілька балів. І тільки в однієї учениці рівень навчальних досягнень підвищився в 5 – му класі порівняно з 4- м;

 Робота психологічної служби:

1.Вивчення самооцінки учнів 5-го классу;

2.Відстеження щодо виявлення рівня тривожності серед учнів 5-го классу;

3.Аналіз готовності вчителів старшої школи до роботи з п’ятикласниками на

  основі методики «Оцінки професійної діяльності педагога»

4.Вивчення рівня пристосування дітей до умов навчання в старшій школі.

5.Порівняльну характеристику стану здоров’я п’ятикласників зі станом    

    здоров’я їх у 4-му класі.

 6.Порівняльний аналіз навчальних досягнень з української мови та математики за підсумками ДПА в 4 класі та результатами вхідних діагностичних контрольних робіт, проведених у 5 класі.

 7.Анкетування батьків п’ятикласників щодо норм та обсягів домашніх

    завдань.

По кожному з проведених досліджень підготовлено аналітичні довідки, надано конкретні рекомендації батькам, учителям – предметникам, класному керівнику  зі складанням індивідуальних програм корекції.

 Учителі старшої школи відвідували уроки в 4 –му класі, але журнал взаємо відвідування уроків не оформлявся, аналіз уроків проводився усно.

    За рекомендаціями МОНу  консиліум з проблем адаптації дітей доцільно проводити в жовтні й уже планувати корекційну роботу з дітьми.

    На контролі адміністрації школи повинно бути питання відвідування уроків у початковій школі вчителями-предметниками середньої ланки.

                     ПРОПОЗИЦІЇ:

1.Увести в практику роботи школи проведення системи відкритих уроків, на яких педагогами буде відслідковуватсь динаміка форм і методів навчання учнів упродовж 1-5-х класів;

2.Організувати різнорівневе співробітництво дітей 1-5-х класів за активної участі вчителів початкової та основної школи;

3.Використовувати інформаційні ресурси й технології для організації різноманітних форм взаємодії дорослих і дітей з метою розв'язання особистісно значущих проблем молодших підлітків.

4. Методисту відділу освіти організувати проведення спеціальних тренінгів із проблем проведення моніторингу наступності навчання,

5. Підготувати методичний порадник для  шкіл щодо проведення

     моніторингових відстежень адаптації учнів.

Забезпечення наступності є однією з основних умов успішної адаптації молодших школярів до навчання в основній школі та важливою передумовою успішного навчання в 5-му класі. Для розв’язання проблем наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації молодших школярів до нових умов навчання в 5-му класі, адміністрації, учителям, батькам необхідно:

- ураховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів;

- постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;

- здійснювати обов’язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;

- забезпечити систему взаємозв’язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв’язок між окремими етапами навчального процесу;

- створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій;

- забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання;

- упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;

-  розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку»;

-   формувати навички самоконтролю й самооцінки:

-    аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;

-    запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.

 Отже, успішній адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій учителів, їхній професіоналізм і досвідченість.

    Методичні поради для вчителів основної школи:

Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах і спиратись на неї.

Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.

До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.

Забезпечити єдність вимог до учнів.

           Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.

Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.

Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.

Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

         Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.

Забезпечити міжпредметні зв’язки.

         Постійно підтримувати зв’язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.

         Підтримувати зв’язки з учителями початкових класів.

Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.

       Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.

        Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.

                 Обстеження проводилося за методиками:

 "Вивчення рівня і характеру тривожності, пов'язаною зі школою в дітей середнього віку". (Тест шкільної тривожності Філіпса).

 "Дослідження настроїв". (Методика емоційно-кольорових аналогій Лутошкіна).