Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи

Методичні рекомендації

щодо організації виховної роботи

в загальноосвітніх навчальних закладах області на 2017/2018 н.р.

Організація виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році здійснюється відповідно до Законів України "Про освіту", Ос­­­но­в­них орієнтирів виховання учнів 1-11 класів за­­галь­ноосвітніх навчальних за­кла­дів, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти  «Нова українська школа» на період до 2029 року, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, обласної Концепції виховної діяльності навчальних закладів Полтавської області на 2015-2020 роки, інших нормативно-правових актів.

У Концепції розвитку нової української школи визначено 10 ключових компетентностей, які необхідно формувати у випускника школи, щоб забезпечити його зростання як особистості, патріота, інноватора. Серед цих компетентностей виділено соціальні та громадянські компетентності. Так, у концепції зазначається що «нова українська школа буде формувати ціннісні ставлення й судження, які слугують базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії із суспільством. Виховний процес має бути невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтуватися на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, бережне ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність)».

Завдання сучасної системи виховання, що випливають із суспільних потреб сьогодення, полягають у реальному переході до педагогічної творчості та індивідуального впливу, у переорієнтації дитячих, учнівських і педагогічних колективів на гуманізацію стосунків, створення умов для цілеспрямованого систематичного розвитку людини як суб’єкта діяльності, особистості, індивідуальності.

Пріоритетним у вихованні підростаючого покоління визначається формування та розвиток духовності молоді, соціально значущих цінностей, громадянськості й патріотизму, формування високих моральних цінностей, етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, зміцнення духовної єдності всіх регіонів України.

Кожен навчальний заклад має впроваджувати демократичну  культуру через вироблення відповідних процедур для захисту прав дитини і формування демократичних цінностей. Загальноосвітній навчальний заклад залишається головною інституцією, перед якою стоять завдання:

розроблення й активне функціонування системи позаурочної виховної діяльності та методики, які забезпечують ефективність навчально-виховного процесу;

створення реальних умов, що впливають на підвищення ефективності виховного процесу з формування ключових компетентностей особистості;

розроблення та впровадження особистісно зорієнтованих технологій;

розроблення та впровадження системи виховних методів і методик, що сприяють розвитку особистості, яка поважає і дотримується норм і правил співжиття, прийнятих у нашому суспільстві, традицій своїх співвітчизників, тобто певний тип соціально зумовленої поведінки.

На виконання Указу Президента України від 22 січня 2016 року №17 “Про заходи з відзначення 100-річчя від початку Української революції 1917–1921 років” 2017  рік  проголошено роком Української революції.

З метою гідного вшанування  традицій боротьби за соборність і незалежність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності, Планом заходів із відзначення цього ювілею та вшанування пам'яті учасників революції на період до 2021 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 777-р, передбачено організацію тематичних, навчально-виховних заходів, спрямованих на донесення інформації про ті події, виховання патріотизму, підвищення інтересу до історії України у школярів.

На жаль, у нашій країні склалася непроста ситуація – гібридна війна, окупація територій, внутрішнє переселення сімей із зон бойових дій, активізація торгівлі людьми, інформаційна війна, Інтернет-буллінг та інші негативні явища. З метою навчання дітей та підлітків життєвих навичок, які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові нових стосунків, рекомендуємо впроваджувати в навчально-виховний процес виховні програми, факультативи, спецкурси: «Основи християнської етики» для учнів 1-4, 7-11 класів; «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-10 класів; «Запобігання торгівлі людьми» для учнів 9-11 класів; «Знай та захищай свої права» для учнів 7-9 класів; «Сімейні цінності» для учнів 7-9 класів; «Сімейна розмова» для учнів 7-8 класів; «Культура добросусідства» для учнів 1-4, 5-9 класів; «Кроки до порозуміння» для учнів 10-11 класів; «Вчимося керувати емоціями» та «Вибір для змін» для підлітків; «Діти і  війна: навчання технік зцілення».

У сучасній школі поширена практика створення і функціонування різноманітних учнівських громадських структур: органи учнівського самоврядування, профільні самодіяльні об'єднання, євроклуби, тимчасові об'єднання для підготовки і проведення суспільно корисних заходів та ін. Найперспективнішим виглядає функціонування в загальноосвітніх закладах самобутніх учнівських громадських організацій (зі статутом, програмами діяльності, фіксованим членством тощо) як органічної складової соціально-виховної роботи школи. Роль і місце такої організації в школі, її авторитет серед учнів, педагогів, батьків – важливі показники ефективності і результативності виховної системи загальноосвітнього закладу. Створення учнівської організації у школі є основою міжвікового конструктивного спілкування, соціальної адаптації, творчого розвитку учнів. Як правило, ініціюють створення учнівських організацій у школах дорослі – вчителі, соціальні педагоги, керівники, рідше – самі учні, їхні батьки. Педагоги-ініціатори добровільно стають кураторами, керівниками, лідерами дитячих об'єднань, їх активними учасниками. Саме ця група педагогів і дитячий актив, об'єднані в добровільні співтовариства, часто є генераторами нових ідей, реалізація яких може стати початковим етапом оформлення виховної системи або імпульсом до її розвитку.

Таким чином, найкращий спосіб пізнання демократії це набуття власного діяльнісного досвіду щодо неї. Здобуття старшокласниками навичок відстоювання власної громадянської позиції, програвання моделі соціально-економічної взаємодії людей, надання досвіду політичних дискусій, особистої участі в соціально-вагомій діяльності, взаємодії з соціальними інституціями, державними закладами та іншими формами соціальної практики, перші кроки з формування моделі громадянського суспільства на рівні гуртка, закладу – найбільш цінний практичний результат соціально-педагогічної технології, який є основою формування громадянської відповідальності в суспільстві.

Для активної взаємодії учня з учителем та учнів між собою, самостійного і спільного прийняття рішень, що має бути вирішальною передумовою їх громадянської активності в майбутньому, варто використовувати такі форми роботи, як: «круглі столи», турніри ораторів, презентації-захисти, тематичні діалоги, дискусії, диспути, конкурси творчих робіт, ділові ігри, мозкові штурми, брифінги, телефон довіри, складання індивідуальних програм саморозвитку, зустрічі з громадськими діячами, залучення дітей та молоді до участі в значущих проектах, акціях, програмах, форумах, фестивалях, інтелектуально-пізнавальних іграх із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, дистанційного спілкування, мережі Інтернет.

Рекомендуємо педагогічним колективам навчальних закладів області постійно працювати над створенням у кожному закладі атмосфери довіри і взаємоповаги, де немає насильства та дискримінації, захищені права всіх учасників навчально-виховного процесу.

Рекомендації підготувала

методист відділу

національно-патріотичного виховання

ПОІППО ім. М.В.Остроградського                                                        А.М.Романенко