ЯК НАВЧИТИСЯ ПИСАТИ ВІРШІ

       Інструкція для початківців віршотворців: як підвищити грамотність, як дотримуватися ритм і рими. Задаєте собі питання як навчитися писати вірші? Але для цього потрібен талант і натхнення! Тож, чи можна навчитися писати вірші.

      Ні. Талановиті вірші навчитися писати не можна – це дано або не дано людині згори. А от навчитися писати хороші, грамотні вірші може кожен. Сто-двісті років тому будь-яка освічена людина могла написати кілька римованих рядків до альбому дівчині або скласти привітання другу. Ці вірші не залишилися у віках, але вони були грамотні й доречні у свій час.

                    Із чого розпочати?

      Отже, навчитися писати вірші може будь-яка грамотна начитана людина. Так що в першу чергу, якщо ви хочете навчитися це робити, слід підвищувати власну письменність. Проза відноситься до помилок легше – в кінці кінців, будь-який редактор може їх виправити. А от якщо ви написали вірш, у якому не узгоджені відмінки або неправильно вжиті прийменники – то виправити його вже майже неможливо. Будь-яка граматична неточність у вірші є набагато помітнішою, ніж у прозі. На жаль, багато хто приймають невміння виразитися по-українськи за політ натхнення. На жаль, це не так. Неграмотний вірш жалюгідний, навіть якщо автор плакав, пишучи його.

      Як підвищити грамотність? Є дуже простий спосіб – треба читати добре написані книги. Поки ви не прочитаєте кілька тисяч гарних, грамотних віршів – ви не почнете серцем відчувати, що у віршах можна, а що не можна, де банальна помилка, а де – поетичний прийом.

                        Практичні поради як навчитися писати вірші.

      Ніщо так не псує вірш автора-початківця, як «плаваючий» розмір. Віршована мова відрізняється від прозової тим, що вона чітко ритмізована. У кожному рядку вірша може бути строго певна кількість наголосів. У деяких випадках розкид у два-три ударних склади допустимо, але в ішних цей прийом є фатальним. Зокрема, це стосується найбільш поширеного розміру, тобто ямба. Якщо «на слух» ви поки не відчуваєте, як чергуються ударні і ненаголошені склади – малюйте собі схемки.

          У вірші повинна бути рима. Є вірші неримовані – вони називаються, «білими». Але, як правило, коли ви пишете привітання або рекламний слоган – від вас чекають вірша, написаного простим розміром (швидше за все – ямбом) з чіткою, милозвучною римою. Рима може бути банальна (хоча б «любов-кров»), але не приблизна. Після того, як ви, у пориві натхнення, склали кілька рядків – обов’язково уважно їх перечитайте і перевірте, наскільки точні рими. Якщо закінчення слів, що римуються не співпадають – переробляйте. Рима – це коли збігається і ударна голосна і наступні за нею приголосні.

        Наступне – найскладніше й найбільш спірне, бо на відміну від рими, ритм и звукопис не рахується і не вимірюється за формальними ознаками, це – образний ряд і поетична мова автора. Саме за рахунок образів і асоціацій досягається контакт між читачем і поетом. Середній і навіть слабкий за формальними критеріями вірш може жити віками саме завдяки мальовничому, зрозумілому, близькому і простому образному ряду.

    Оригінальність – річ критична. Якщо ви претендуєте на більше, ніж складати вірші по нагоді – ви повинні бути хоч в чомусь не схожі на всіх інших поетів. Важливо знайти свої слова, свою мову, свою ритміку, своє оформлення або авторську манеру читання. Поезія тим і цінна, що неповторна. Не бійтеся експериментів, ігор зі словами, стилістикою, звукописом.

       Не бійтеся бути щирими у віршах – якщо ваше почуття зустріне розуміння у читачів – вам пробачать всі огріхи формального віршування. Але слід в обов’язковому порядку розділяти себе і ліричного героя – емоції це лише привід до літератури. Ваші переживання нікого не хвилюють, поки ви – через призму віршування – не показали їх натовпові.

          Стрічка з психології – найбільше в тексті абстрактної людини чіпляють перший і останній рядки. Вони повинні бути одними з найсильніших у всьому вірші.

        І найважливіше. Навчаючись писати вірші вам слід чітко вивчити і зрозуміти всі правила формального віршування – щоб спокійно й усвідомлено порушувати їх, якщо логіка цього вимагає. Різниця між безпорадною помилкою новачка і впевненим збоєм майстра – в розумінні. Запам’ятайте правила – і не бійтеся грати проти них.

                                   Поезія - справа тонка

       Організація своїх думок за допомогою не буденної мови, а мови віршів, куди більш просте заняття, ніж здається на перший погляд, але не варто забувати й про тонкощі цього виду творчості. На відміну від повсякденної мови, будь-який вірш ліричний, ритмічний і музичний. За допомогою віршів можна освідчитися в коханні, привітати зі святом або просто зробити комплімент. Але те, якими будуть ваші вірші, залежить тільки від вас і вашого натхнення. Адже спочатку поезія була заснована лише тільки на натхненні й силі думки, а вже потім набула більш складні форми, так що не лякайтеся простоти свого викладу, але й не забувайте про високе.

                              Як знайти натхнення

           Багато поетів протягом усього свого життя задаються цим питанням, закликаючи музу відвідати їх, хоч на коротку мить. Що ж робити тим, хто вирішив написати вірш, а натхнення немає? Для початку увійдіть в стан спокою. Послухайте приємну музику або поїдьте на природу. Завжди краще творити далеко від міської суєти. Споглядайте те, що викликає у вас певні переживання, народжує різні образи і бачення. Залиштися наодинці в тихому спокійному місці, в якому вам максимально комфортно, залишіться наодинці зі своїми думками і починайте творити. Головне почати, а потім ви відчуєте величезне щастя від написання віршів. Нехай навіть на початку вони будуть недосконалими, не зупиняйтеся на досягнутому.