Розвиток особистості засобами інтерактивних технологій на уроках словесності

Презентація Методичної проблеми

Освіта – найпотужніша зброя

для змінювання світу.

Н. Мандела

(Слайд 1)

Сьогодні зміст освіти не просто оновлюється, він знаходиться в процесі суттєвої деформації.

Ми відходимо від практики «постачання» школярам змісту освіти. Нова суть полягає в тому, що маємо підтримувати допитливість і мотивацію учнів, їх бажання вчитись, експериментувати, самовиражатися. Здобувач освіти сприйматися як самостійний та відповідальний дослідник оточуючого світу, як активний будівник особистої системи знань. Сьогодення висуває нові вимоги до уроку, який має реалізувати компетентнісний підхід у навчанні, розв’язуючи конкретні завдання.

Інновації і традиції – складники сучасної школи. Отже, зміни – це основа прогресу, а інновації – ключ до змін. Відтак, безперервне вдосконалення – це природна форма існування людської діяльності.

Сьогодні існує чимало захопливих інноваційних технологій: методів, прийомів, дидактичних ігор, вправ, пошуково-ситуаційних і проблемних завдань, які розвивають особистість, інтерес до пізнання, самостійність мислення, уміння приймати конкретні рішення, реалізовувати власні міні-проекти. Такими є інтерактивні технології. «Інтерактивний» (від англ. «inter» - взаємний і «act» - діяти) – здатний до взаємодії, діалогу.

 Інтерактивне навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного. Використання інтерактиву знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.

(Слайд 2)

Протягом міжатестаційного періоду я працюю над темою «Розвиток особистості засобами інтерактивних технологій на уроках словесності», тому що вона є невід’ємним компонентом сучасної системи освіти (Слайд 3) й переплітається з проблемами нашого закладу та творчої групи вчителів Малоперещепинської ОТГ.

Суть інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії учасників освітнього процесу. Це педагогіка партнерства, у якій учитель та учні є суб’єктами навчання, тільки педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів.

Знати – мало,

потрібно застосовувати.

Й. В. Гетте

(Слайд 4)

Сьогодні ми поговоримо про технологію як спосіб організації процесу творчого мислення за допомогою схем, засновану на асоціативних зв’язках – це форма організації навчання учнів, що має назву «mind-mаpping». Активно її застосовувати в процесі підготовки фахівців різних сфер діяльності почали тільки з проникненням технологій Web 2.0 у галузь освіти.

Техніку мейндмеппінгу розробив англійський психолог та освітній консультант Тоні Бьюзен.

(Слайд 5)

За його визначенням, mind-mаpping – «це ефективна графічна техніка, яка є універсальним ключем для розгадки потенціалу мозку», (Слайд 6) а mind-mаpp (ментальна карта, карта знань, інтелект-карта, карта пам’яті) – (Слайд 7) «це прояв радіантного мислення, яке у свою чергу є функцією людського мозку» (термін «радіантне мислення» (від "радіанта") − точка небесної сфери, з якої ніби виходять видимі шляхи тіл з однаково направленими швидкостями, наприклад, метеорити одного потоку).

(Слайд 8)

За Бьюзеном ментальна карта має 4 основні характеристики:

1.    Об’єкт уваги (вивчення), кристалізований у центральному образі.

2.    Основні теми, пов’язані з об’єктом уваги (вивчення), розходяться від центрального образу у вигляді гілок.

(Слайд 9)

3.    Гілки, які мають вигляд плавних ліній, позначаються та пояснюються ключовими словами та образами. Вторинні ідеї також мають вигляд гілок, які відокремлюються від гілок вищого рівня.

4.    Гілки утворюють зв’язану вузлову структуру.

(Слайд 10)

 Використання карти знань дає змогу:

-         поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова й образи;

-         генерувати ідеї;

-         надихнути на пошук рішення;

-         продемонструвати концепції й діаграми;

-         аналізувати результати або події;

(Слайд 11)

-         структурувати роботу (реферат, доповідь);

-         підбити підсумки зробленого;

-         організувати взаємодію під час групової або рольових ігор;

-         ефективно структурувати й опрацьовувати дані.

(Слайд 12)

Використання інтелект-карт розвиває такі ключові компетентності:

-      загальнокультурні (уміння аналізувати й оцінювати досягнення національної та світової культури; орієнтуватися в культурному й духовному контексті сучасного суспільства; застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності);

-      здоров’язбережувальні (уміння дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей);

-      інформаційно-комунікаційні (уміння самостійно шукати, добирати, аналізувати, перетворювати (трансформувати), зберігати й відтворювати інформацію);

-      комунікативні (навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями);

-      міжпредметні естетичні (уміння оцінювати предмети та явища, їхню взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва);

-      міжпредметні (уміння учня застосовувати знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей);

-      проектно-технологічні (уміння застосовувати знання, навички й особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності);

-      соціальні (уміння продуктивно співпрацювати з партнерами у групі й команді, виконувати різні ролі й функції в колективі).

(Слайд 13)

Використання карт пам’яті на уроках

Під час викладання української мови та літератури складання карт може допомогти розблокувати творчу уяву, скласти план написання есе. За допомогою карти можна резюмувати книги, вірші та п’єси або навіть  аналізувати засоби масової інформації й окремі статті.

(Слайд 14)

Найбільша інтелект-карта у світі.

(Слайд 15,16)

Безкоштовні Софти для створення та редагування карт

(Слайд 17)

Від теорії до практики

Матеріали,  напрацьовані в результаті роботи над проблемним питанням, будуть корисними для учителів-словесників, а також для всіх педагогічних працівників, які реалізують свою діяльність на основі компетентнісно-зорієнтованого підходу до навчання і працюють над проблемою розвитку ключових компетентностей особистості за допомогою інтерактивних технологій і засобів навчання.